Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

А

Атрибут

(від лат. attribuo – придаю, наділяю) – невід'ємна, необхідна, істотна властивість об'єкта. Наприклад, протяжність є атрибутом матерії.

В

Відношення

поняття, що розкриває взаємозалежність частин і елементів певної системи. Має об'єктивну й універсальну природу, оскільки в світі "існують тільки речі, їх властивості і відносини, які находяться в нескінченних зв'язках з іншими речами й властивостями … що усяка конкретна річ перебуває в різних відносинах до всього іншого … Річ, узята в різних відносинах, виявляє різні властивості. Таким чином, властивості визначаються відношенням, останнє містить в собі прояв властивостей".

Г

Гіпотеза

(від грецьк. – hipothesis підстава, припущення), положення, висунуте в як попереднє, умовне пояснення чого-небудь, засноване на ймовірності; припущення про існування деякого явища; догадка.

К

Концепція

(лат. conceptio, від concipere – схоплювати, думати, замишляти), спосіб розуміння, трактування предмета, явища, процесу, керівна ідея для їхнього систематичного висвітлення, а також магістральний задум, конструктивний принцип в різних видах діяльності.